-
1 доказ
-
2 доказ
довідсвідоцтвосвідчення -
3 доказ
див. доведення -
4 незаперечний доказ
неопровержи́мое доказа́тельствоУкраїнсько-російський політехнічний словник > незаперечний доказ
-
5 неспростовний доказ
неопровержи́мое доказа́тельствоУкраїнсько-російський політехнічний словник > неспростовний доказ
-
6 inadequate evidence
доказ, що не стосується справи; неадекватний (неналежний) доказ; недостатній доказ; недостатні докази; неприпустимий доказ; неприпустимі докази -
7 completing evidence
доказ, що доповнює інший доказ; завершальний доказ -
8 confirming evidence
доказ на підтвердження, підтверджувальний доказ; доказ, що підтверджує ( щось) -
9 evidence to rebut
доказ на спростування, спростувальний доказ; доказ, що спростовує ( щось) -
10 item of evidence
доказ, окремий доказ; речовий доказ; засіб доведення; пункт свідчень -
11 autoptical evidence
доказ, отриманий внаслідок автопсії (розтину трупа); речовий доказ, речові докази -
12 competent evidence
доказ, що може бути прийнятим (приймається) судом; належний доказ ( що визнається судом) -
13 contradicting evidence
доказ, що суперечить ( чомусь); суперечливий доказ, суперечливі докази -
14 evidence aliunde
доказ, що лежить поза документом; зовнішній доказ -
15 evidence in corroboration
English-Ukrainian law dictionary > evidence in corroboration
-
16 evidence in question
доказ, що оспорюється; доказ, що досліджується і оцінюється ( в даний момент) -
17 evidence of identity
доказ тотожності; ідентифікація, доказ упізнання ( особи) -
18 evidence relevant to weight
доказ, що стосується переконливості інших доказівEnglish-Ukrainian law dictionary > evidence relevant to weight
-
19 evidentiary item
доказ, доказова одиниця, окремий доказ -
20 exculpatory evidence
доказ відсутності вини, доказ невинуватості
См. также в других словарях:
апагогичен доказ — доказ со кој се побива спротивното тврдење … Macedonian dictionary
доказ — у, ч. 1) Незаперечний довід або факт, який підтверджує істинність чого небудь; підтвердження. || рідко. Донос на кого небудь. 2) Предмет або обставина, які свідчать про чию небудь провину. •• Непрямі/ до/кази докази, з яких (за умови їх… … Український тлумачний словник
доказ — [до/каз] зу, м. (на) з і, мн. зие, з іў … Орфоепічний словник української мови
доказ — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
доказательность — доказ ательность, и … Русский орфографический словарь
доказательный — доказ ательный; кратк. форма лен, льна … Русский орфографический словарь
доказательственный — доказ ательственный … Русский орфографический словарь
доказательство — доказ ательство, а … Русский орфографический словарь
доказать — доказ ать, докаж у, док ажет … Русский орфографический словарь
доказуемость — доказ уемость, и … Русский орфографический словарь
доказуемый — доказ уемый … Русский орфографический словарь